Що таке рентген?

Рентген – найпопулярніший у світі метод діагностики внутрішніх органів та опорно-рухового апарату. Він дозволяє отримати зображення з максимально високим рівнем деталізації, що суттєво полегшує лікарю процес встановлення діагнозу та призначення лікування. Незважаючи на те, що кожен рентгенівський знімок означає для пацієнта отримання мікродози шкідливого іонізуючого випромінювання, користь рентгену значно перевищує всі недоліки. Що таке рентген і наскільки він є безпечним?

Рентген – що це таке?

Рентген – це розмовний термін, який у медицині означає метод неінвазивного обстеження внутрішніх органів та опорно-рухового апарату за допомогою високоенергетичного іонізуючого випромінювання. У професійному жаргоні найчастіше використовуються два визначення – рентгеноскопія та рентгенографія. У першому випадку зображення відображається на спеціальному флюоресцентному екрані, а в другому переноситься на плівку, папір або зберігається на електронних носіях даних.

Для отримання зображення застосовується рентгенівська трубка, яка в процесі роботи генерує електромагнітне випромінювання з певною довгою хвилею. Проходячи через тіло пацієнта, випромінювання потрапляє на цифровий детектор, світлочутливу плівку або папір, відображаючи структуру тканин.

Принцип дії рентгена заснований на тому, що чим щільніша тканина, тим більше вона поглинає випромінювання, що проходить через неї. Наприклад, кістки поглинають іонізуючі промені майже повністю, тому виглядають на зображенні білими, м'якіші тканини м'язів – сірими, а повітря – чорним. Саме тому, наприклад, при діагностуванні пневмонії здорові легені будуть чорними, а що знаходиться у хворих легень вогнище пневмонії будуть світлішого кольору. В результаті лікар отримує контрастний, чорно-білий знімок органу, що досліджується, або частини тіла.

Скільки разів на рік можна робити рентген?

Найчастіше рентген використовується для проведення обстеження:

• шлунка та дванадцятипалої кишки;
• жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
• товстої кишки;
• грудної клітини;
• хребта;
• опорно-рухового апарату для виявлення пухлин, інфекційних захворювань, вивихів та переломів;
• черевної порожнини;
• матки та фалопієвих труб;
• зубів;
• молочної залози.

Природне радіаційне тло постійно впливає на організм людини, тому випромінювання рентген-апарата є лише додатковим фактором ризику. Доза поглиненого тілом людини радіоактивного випромінювання вимірюється в мілізівертах, при цьому максимально допустимою є відмітка у сто мілізівертів на рік. Радіаційний природний фон становить близько двох мілізівертів на рік, за один знімок грудної клітини пацієнт отримує в середньому дозу 0,10 мілізіверта, а спини 1,50 мілізіверта, тому рентген вважається майже нешкідливою процедурою. Крім того, чим сучасніший апарат, тим менша інтенсивність його випромінювання.

Згідно з чинною нормативною документацією встановлено такі максимальні дози випромінювання для кожної категорії користувачів:

1. сто мікрозивертів на рік - для пацієнтів, яким потрібний регулярний огляд. Найчастіше пацієнти з діагностованими онкологічними захворюваннями, вродженими вадами серцево-судинної системи, серйозними травмами та ін.
2. двадцять мікрозівертів – для хворих, яким необхідний регулярний огляд лікаря;
3. один мікрозиверт – для користувачів, які проходять профілактичні огляди.

Рентген для вагітних жінок та дітей

Вагітні жінки можуть проходити рентгеноскопію тільки за призначенням лікаря, який оцінить його необхідність та кваліфіковано оцінить усі фактори ризику. Чим більша інтенсивність випромінювання, тим більше шкоди процедура може завдати дитині. За статистикою, рентген у період до восьмого тижня вагітності збільшує ризик появи вроджених патологій, а після цього – ризик порушень інтелектуального розвитку. А ось проходження кількох досліджень черевної порожнини майбутньої матері безпосередньо перед вагітністю не рекомендується – це може вплинути на розвиток плода.

Дітям дозволяється проводити рентгенографію у будь-якому віці, але лише в тому випадку, якщо інші методи діагностики не надають лікарю необхідної інформації. Рекомендується використовувати під час процедури мінімальну інтенсивність випромінювання та застосовувати під час профілактичних обстежень лише з чотирнадцяти років.

Як пройти рентген?

Підготовка до проходження рентгена залежить від досліджуваної області або органу. Якщо йдеться про черевну порожнину і кишково-шлунковий тракт, то попередньо лікар може призначити спеціальну дієту, курс проносного або спеціальну клізму. Крім того, за кілька годин до обстеження не можна пити, їсти та курити.

Перед проходженням рентгена пацієнту необхідно зняти з себе всі металеві прикраси та аксесуари (ланцюжки, брелоки, пряжку ременя та інші). Якщо робиться знімок грудної клітки – пацієнту слід роздягнутися до пояса. Інші частини тіла, які можуть зазнати випромінювання, захищаються спеціальними фартухами або накидками.