Інгаляції: вплив на організм, показання та протипоказання

27.07.2021 Інгаляції: вплив на організм, показання та протипоказання

Інгаляція – медична процедура, яка полягає у введенні розчину лікарських препаратів або їх аерозолів в дихальні шляхи разом з повітрям, яке вдихається. Для цього часто використовують звичайну миску з гарячою водою і ефірними маслами. Більш складні процедури вимагають спеціальних інгаляторів або небулайзерів.

Інгаляції за допомогою інгалятора – це вдихання гарячих парів лікарського засобу, а при розпиленні небулайзером – вдихається прохолодний аерозольний «туман», що містить частинки ліків. Застосування препаратів у формі аерозолю є комфортним, неінвазивним і абсолютно безболісним. Особливо часто процедура проводиться для немовлят і маленьких дітей, де за допомогою розпилювача можна швидко і ефективно ввести препарат. Можлива одночасна медикаментозна і киснева терапія.

Небулайзер: різновиди розпилювачів

Існують різні типи таких пристроїв:

Пневматичний або механічний – перетворює ліки в лікувальний аерозоль завдяки стислому повітрю, що протікає через сопло. Частина препарату, яка не розсіялася належним чином, повертається в резервуар.
Сітчастий або мембранний – це електронний небулайзер. Розпилює засіб за допомогою вібруючої мембрани, яка проштовхує його через мікроотвори.
Ультразвуковий – перетворює рідкий лікарський засіб в аерозольний стан завдяки ультразвукової голівці, що створює акустичну хвилю.

Використання розчину у формі спрею дозволяє підвищити ефективність його дії на конкретній ділянці, покращує всмоктування, а завдяки застосуванню більш низької дози, значно знижує виникнення як системних, так і місцевих побічних ефектів.

Показання до застосування інгалятора і небулайзера

Інгаляційні процедури рекомендуються при респіраторних і багатьох інших захворюваннях:

хронічний риніт і фарингіт;
алергічний риніт;
запалення бічних пазух носа;
ларингіт, трахеїт, тонзиліт;
епіглотит бактеріальної природи;
сухий і вологий кашель;
нежить і закладений ніс;
інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів;
запалення бронхів і легень;
рецидивний бронхіт;
хронічний бронхіт;
бронхіальна астма;
пневмоцистоз;
пневмоконіоз;
емфізема;
муковісцидоз;
хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ);
грибкові інфекції (мікози) горла і гортані;
респіраторні проблеми, наприклад, в результаті COVID-19.

Інгаляційні процедури використовують не тільки для лікування, але і для профілактики респіраторних захворювань в осінньо-зимовий період, а також в містах із занадто забрудненим повітрям. Інгаляції фізіологічним розчином і гіалуроновою кислотою є найпростішими. Вони виробляють зволожуючу дію і полегшують очищення дихальних шляхів.

Протипоказання для виконання інгаляцій

Розпилення аерозолю небулайзером, як і будь-який вид лікувальної терапії, має певні протипоказання. З цієї причини, перед його використанням бажано проконсультуватися з лікарем. Найбільш частими протипоказаннями до будь-якого виду небулізації є:

важка серцева недостатність;
дихальна недостатність, не пов'язана з механізмом обструкції бронхів;
напади бронхіальної астми;
гнійне запалення мигдалин і придаткових пазух;
дуже висока температура (лихоманка);
гострі запалення гортані, носа, горла, супроводжувані підвищенням температури;
серцево-судинна недостатність;
кровотечі з дихальних шляхів;
хронічні, важкі захворювання дихальної системи (пухлини, туберкульоз);
стану, що вимагають хірургічного втручання в області носа і гортані.

При введенні лікарських препаратів, призначених для лікування респіраторних захворювань, шляхом інгаляції, вони не перевантажують інші органи і системи організму, як у випадку, коли препарати вводяться, наприклад, пероральним і парентеральним шляхом.

Як правильно робити інгаляції небулайзером?

Те, як проводиться процедура інгаляції, залежить від типу небулайзера і від ліків, прописаних лікарем.

Розпилення виконується в положенні сидячи або напівлежачи, так як для роботи інгалятора важливо тримати його вертикально. Однак деякі пристрої дозволяють розпорошувати аерозоль людям, які вимушено знаходяться в лежачому положенні.
Дану процедуру не можна проводити, коли людина спить, тому що інгаляційний «небулайзер» – це не прилад для лікування апное уві сні.
Препарат у вигляді суспензії або розчину повинен бути відповідним чином підготовлений, строго дотримуючись інструкції або вказівкам лікаря.
Маска для небулайзера повинна щільно прилягати до обличчя. При розпиленні через мундштук, пацієнту слід утримувати його зубами і щільно обхопити губами. Витік знижує ефективну дозу депонованих ліків до 50-80%!
Під час інгаляції потрібно робити глибокий вдих через рот (але так, щоб уникнути гіпервентиляції), а на піку вдиху ненадовго затримати дихання. Дихати слід повільно і спокійно. Плач у дітей процедуру ускладнює або унеможливлює.
Після закінчення інгаляції необхідно вимити обличчя, а в разі деяких лікарських препаратів, наприклад, глюкокортикоїдів, – прополоскати порожнину рота.
Всі пластикові деталі і чашу небулайзера також потрібно ретельно вимити в теплій воді, з додаванням миючого засобу (рідина для миття посуду), і промити під проточною водою. Добре просушити і скласти пристрій.

Якщо апаратом користується декілька людей, кожен з них повинен використовувати окремі лицьові маски, мундштуки або насадки для носа. Це особливо важливо, коли небулайзер застосовується для розпилення ліків від інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Як часто можна робити інгаляції дорослим?

Розпилення лікарського розчину небулайзером можна проводити до 3-х разів на день – вранці, вдень і ввечері. Зазвичай один сеанс займає 10-15 хвилин. Його не слід переривати, поки в чаші є медикаментозний препарат. Щоб лікування було ефективним, інгаляції потрібно повторювати протягом 5-7 днів.